Авраменко Василь Кирилович – видатна українська постать, життя якої було пов’язано с хореографією, кінорежисурою, акторством та педагогікою. Він став першою людиною серед українців, яка втілила українські народні танці у якості професійного мистецтва. З-поміж представників діаспори він відомий як батько української танцю та кінорежисер, що відзняв повнометражні фільми з Історії України.

Дитинство Василя Авраменко

Народився видатний митець Василь Авраменко 22 березня 1895 року у невеличкому селі Стеблів Черкаської області у багатодітній незаможній сільській родині. Про батьків Василя майже не збереглося інформації. Відомо лише те, що, будучи ще маленьким хлопчиком, він став сиротою. Вже у віці дев’яти років почав самостійно заробляти собі на хліб, мав підробіток у вигляді прибирання в домі для приїжджих та допомагав пастухам у догляді за домашньою худобою. 

Далі хлопець працював на шахті у Луганську, а через деякий час разом з братами поїхав шукати кращої долі до Владивостока, де почав працювати на заводі. Саме там він мав змогу навчатись, тому закінчив учительські курси на вечірній формі, що дозволило йому отримати професію вчителя.

Творча кар’єра та еміграція

В роки Першої світової війни Василь Авраменко мав змогу вступити та закінчити військове училище, що знаходилось у місті Іркутськ. Після того як він отримав звання прапорщика, поїхав служити до Тюмені, а згодом був відправлений до Білорусії. Саме ця подія посприяла його знайомству у 1917 році з Петлюрою.

У 1918 році Василь Авраменко закінчив драматичну школу у місті Києві. В тому ж році вступив до Музично-драматичної школи ім. Миколи Лисенка. У 1919 році потрапив до колективу М. Садовського, де вперше відбувся його дебют у виставі. Саме с цим колективом Василь провів у гастрольному турі по Україні 2 роки. Після політичних подій Авраменко вимушений був емігрувати до Польщі, де зміг організувати Школу українського танцю з відділеннями у декількох українських містах.

З 1922 по 1925 роки він гастролював по Західній Україні, де активно викладав хореографію.

У 1925 емігрував до Канади, до міста Торонто, відкрив багато гуртків та школу, де викладав народні танці. Після кількох років життя у Канаді переїхав до Нью-Йорка. Знаходячись там впродовж 6 років, зміг відкрити понад 50 гуртків танцю. Далі великий митець мав можливість гастролювати майже по всьому світі. 

Головною особливістю його творчого та унікального підходу було поєднання різних видів мистецтв. Його композиції з хореографії можна було віднести до жанру балету-симфонії, балету-поеми.

У кінці 1930 він був власником кіностудії, де знімав українські фільми. У 1946 році Василь Авраменко випустив підручник під назвою «Українські національні танці, музика і стрій». 

Помер видатний митець у Нью-Йорку у 1981 році, на 86 році життя. Згідно з заповітом був перепохований на місцевому кладовищі у Стеблеві.